У росяні вінки заплетені суцвіття
До ніг тобі, титане, кладемо
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття.
Тебе своїм сучасником зовем.

Такими словами,привітного березневого дня, розпочався захід вшанування в Черкаській ТПО пам’яті земляка, генія, пророка Тараса Григоровича Шевченка.

 Бунтар і геній, речник і пророк –
Він був простим і непростим водночас.
Він в думах зміг злетіти до зірок
І кріпакам лишитись рідним братом.
Хоч він із панством ручкатися міг,
Але в душі не був ніколи паном,
А шлях, який на долю його ліг,
Обпалював його вогнем багряним.

«Доля», «Тополя» та інші поетичні
рядки Тараса Григоровича Шевченка
декламували Володимир Василенко,
Лариса Джирма, Лідія Ілляшенко.

 

Поезія перепліталася з чарівними пісенними творами наших сучасників про Кобзаря та його творчість, про Україну та про родину у виконанні ансамблю первинної організації під керівництвом Ірини Лівінської.

Йду до Тараса до живого,
У Всесвіті віршів
  й поем
І в дощ, і в сніг карбую кроки
І чую, дивлячись в блакить:
Реве та стогне Дніпр широкий.
Щоб розбудити всіх, хто спить.

Спільне виконання учасниками ансамблю та всіма присутніми  неофіційного гімну нашої рідної України стало величним апофеозом заходу.

Завершили захід «Піснею на добро» з побажаннями добра й тепла…

Щобйшли вони до кожного у дім.
А без добра прожитиважко, знаю,
Бощастя, світло, радістьтільки в нім.
Де є добро, там ніжність є і ласка,
Повага, щирість, щастя і любов.
Й життя тоді, немов чарівна казка,
Бо доброта — основа із основ.
З добром у серці легко простувати
І все долати, щоб не довелось.
Добро приємно людям дарувати,
Щоб всім на світі радісно жилось.